За результатами розгляду скарг про скасування постанов за порушення габаритно-вагових норм, зафіксоване в автоматичному режимі (штрафи WIM), апеляційні суди України сформували чітку практику щодо оцінки аргументів скаржників.
За матеріалами судових справ, Укртрансбезпека склала перелік найбільш поширених аргументів, якими порушники габаритно-вагових норм безуспішно намагалися уникнути сплати штрафу.
Найпоширенішим у апеляційних скаргах порушників є аргумент про те, що вантаж, який перевозився, був сипучим, отже міг зміщуватися в процесі руху.
Судді Другого апеляційного суду вважають, що це твердження не може бути враховано.
У Правилах перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні № 363 визначено, що вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Другий апеляційний суд також залишив без уваги доводи скаржника, що у постановах ДСБТ відсутні докази, на підставі яких було встановлено порушення (повної маси, ширини, довжини, розподілу навантаження, сумарне фактичне навантаження на осі, тощо).
Сьомий апеляційний суд залишив без уваги доводи скаржника, про те, що він не є суб’єктом відповідальності, оскільки передав транспортний засіб в оренду.
З позиції Суду, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – відповідальність несе належний користувач транспортного засобу.
Надання в оренду автомобіля, а також договір оренди не звільняє від відповідальності.
Укртрансбезпека закликає вантажовідправників та перевізників дотримуватися встановлених габаритно-вагових норм.
Доброчесне ведення бізнесу дозволить зберегти дороги та уникнути непередбачених видатків.