Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 460/11714/25 скасував рішення суду першої інстанції чим відмовив у задоволенні позову автомобільному перевізнику та залишив у силі 52 постанови Укртрансбезпеки.
Суть справи
Під час спільної рейдової перевірки на Волині інспектори Укртрансбезпеки та патрульної поліції виявили низку порушень під час вантажних перевезень транспортними засобами одного перевізника, а саме:
▫️перевищення вагових норм від 40 до 46 %,
▫️48 випадків порушення водіями режимів праці та відпочинку,
▫️перевезення вантажу без документів на вантаж та інших встановлених законом документів.
За результатами розгляду матеріалів було винесено 52 постанови про застосування штрафів.
Підприємець оскаржив ці постанови в суді, стверджуючи, що в перевезеннях він виступав лише як експедитор, а інспектори нібито неправильно визначили особу перевізника.
Суд першої інстанції підтримав доводи позивача, однак апеляційна інстанція визнала такий висновок помилковим.
Позиція апеляційного суду
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи Укртрансбезпеки діяли в межах закону та достеменно встановили належного перевізника на підставі первинних документів, наданих під час перевірки:
▸ ТТН — у всіх накладних позивач був вказаний і перевізником, і вантажовідправником, а достовірність цих даних він засвідчив власним підписом та печаткою.
▸ Поліси страхування — у наданих водіями полісах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальником зазначений саме позивач, що за законом є прямим обов'язком перевізника.
▸ Вид діяльності — основним видом діяльності підприємця за КВЕД є 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт».
Надані позивачем пізніше договори транспортного експедирування та заявки на перевезення суд оцінив критично. Під час рейдової перевірки у водіїв цих документів не було, а доказів їх реального виконання (оплат чи актів виконаних робіт) підприємець не надав.
Крім того, суд зазначив, що через встановлений законом двомісячний строк розгляду справи контролюючий орган був зобов'язаний ухвалити рішення за наявними матеріалами, а намагання підприємця подати документи на іншого перевізника вже після спливу цього строку не спростовують його відповідальності.
З повним текстом постанови можна ознайомитись за посиланням