Європейська інтеграція є головним і незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, а подальша розбудова та поглиблення взаємовідносин між Україною та ЄС здійснюється на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції.
Євроінтеграція, насамперед, стосується внутрішнього розвитку країни, покращення життя пересічної людини: це коли економіка працює на благо всього суспільства, коли всі рівні перед законом, незалежно від посади і майнового стану, коли бюджетні витрати здійснюються якомога ощадливіше та в інтересах суспільства. Це гарні дороги, безпечні вулиці, якісна вода і продукти харчування. Звичайно, це також чесні вибори, свобода слова, опозиційної діяльності та боротьба з корупцією.
Основним стратегічним документом для досягнення цих цілей є Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони.
Документ передбачає реалізацію низки важливих реформ та запровадження європейських стандартів і норм, що піднесуть якість життя громадян на новий рівень.
У березні 2007 року Європейський Союз та Україна розпочали переговори щодо укладання нової посиленої угоди, яка б замінила Угоду про партнерство та співробітництво. Пізніше цей документ було вирішено назвати Угодою про асоціацію. Назва цілком відповідає амбітній меті: досягти у відносинах ЄС та України політичної асоціації та глибокої економічної інтеграції. Угода про асоціацію – це документ обсягом понад 1000 сторінок. Вона складається з семи розділів та понад 40 додатків і протоколів. За своїм обсягом та тематичним охопленням угода є найбільшим міжнародно-правовим документом, який укладала в своїй історії Україна. Для Євросоюзу вона також є найглибшим міжнародним договором, що він мав будь-коли з країною, яка не є кандидатом на вступ до ЄС. Унікальність Угоди про асоціацію полягає і в тому, що невід’ємною частиною її є положення про створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі. Вона покликана забезпечити тісну економічну інтеграцію України та Євросоюзу. Адже передбачено не лише суттєву лібералізацію власне торгівлі, тобто усунення тарифів чи квот, а й гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази. У разі належної імплементації глибока та всеосяжна Зона вільної торгівлі повинна створити практично такі ж умови для торгівлі між Україною та ЄС, що мають місце у торгівлі всередині Союзу. У документі немає згадки про можливості членства України в ЄС. Проте сама по собі успішна реалізація положень Угоди про асоціацію означала б належне запровадження норм, що діють в ЄС, та готовність України перейти до глибших рівнів інтеграції з Євросоюзом. Водночас виконання передбачених Угодою про асоціацію реформ і перетворень мало б наслідком значне підвищення якості життя громадян України.
Робота над Угодою про асоціацію України та ЄС зайняла 10 років та завершилась у 2013 році. Угоду про асоціацію було підписано у два етапи: політичну частину – 21 березня 2014 року, економічну частину – 27 червня 2014 року.
Для повного набуття чинності Угода про асоціацію мала бути ратифікованою всіма 28 країнами-членами ЄС. Через спробу заблокувати цей процес у Нідерландах за допомогою референдуму процес ратифікації Угоди затягнувся на три роки і був завершений лише влітку 2017 року.
Протягом 2014 – 2017 років Угоду ратифікували Верховна рада, Європарламент, а також національні парламенти усіх країн ЄС. Рада ЄС затвердила Угоду про асоціацію з Україною та ЄС, таким чином Європейський Союз остаточно завершив ратифікацію Угоди. Повідомлення про це розміщено на сайті Ради ЄС.
У повному обсязі Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом набрала чинності 1 вересня 2017 року.
Імплементація Угоди про асоціацію
З метою належної імплементації Угоди про асоціацію, забезпечення безперервності процесу виконання зобов’язань України протягом всього періоду її дії Уряд затвердив план заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106). Планом встановлено чіткі терміни та відповідальність органів влади за виконання конкретних завдань. У ньому сформульовані 1943 завдання, що охоплюють 27 сфер. За виконання завдань відповідальні 106 органів влади України. Кожне з цих завдань відповідає окремій статті Угоди або імплементує визначені норми права (Acquis) Європейського Союзу.
Також Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 09 грудня 2022 р. № 1155-р затвердив Стратегію комунікації з питань європейської інтеграції України на період до 2026 року.
Протягом 2023 року центральними органами виконавчої влади на чолі з Секретаріатом Кабінету Міністрів України було проведено первинну оцінку стану імплементації актів ЄС (acquis ЄС), що дозволило виявити невідповідності та прогалини, які необхідно усунути до здійснення наступних кроків у рамках переговорного процесу про вступ України до ЄС. 14 грудня 2023 року Європейська Рада ухвалила історичне рішення розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС.
Моніторинг прогресу виконання Угоди про асоціацію
З метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, Уряд затвердив Порядок проведення планування, моніторингу та оцінки результативності виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони (постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 447).
Разом з цим в Уряді розробили систему "Пульс угоди" для контролю за станом виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Це комплексна інформаційно-аналітична система, яка у відкритому доступі дасть можливість бачити статус завдань під час виконання, часові рамки виконання, переклади актів законодавства ЄС українською мовою і оцінку результативності виконання Угоди.