Співробітництво з міжнародними організаціями

ЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА КОМІСІЯ ООН - це одна з п'яти регіональних комісій Організації Об'єднаних Націй. Вона була заснована в 1947 році Економічною і Соціальною Радою ООН з метою розвитку економічної діяльності і зміцнення економічних зв'язків усередині регіону ЄЭК ООН і між цим регіоном і рештою світу.

Організація налічує 56 держав-членів. Разом з країнами-членами ЄС до складу організації входять інші європейські країни, країни СНД, країни Північної Америки.

Україна є членом ЄЭК ООН з 28 березня 1947 року.

Секретаріат та Штаб-квартира ЄЕК ООН знаходиться в Женеві (Швейцарія).

У ЕЭК ООН є сім секторальних комітетів і Конференція європейських статистиків.

Комітет з внутрішнього транспорту (КВТ) є галузевим комітетом ЄЕК ООН з питань співробітництва в області внутрішнього транспорту, а саме автомобільного, залізничного та внутрішніх водних шляхів, а також мультимодальних і комбінованих перевезень. Сюди також входять питання перевезення особливих вантажів, таких як небезпечні вантажі або швидкопсувні продукти харчування. Метою роботи КВТ є підвищення конкурентоспроможності, безпеки та енергоефективності транспортного сектора. У той же час вона спрямована на зменшення негативного впливу транспортної діяльності на навколишнє середовище і ефективне сприяння сталому розвитку.

Складається з 10 робочих груп та всесвітнього форуму для узгодження правил в галузі транспортних засобів (WP.29)

• Робоча група з автомобільного транспорту (SC.1)
• Робоча група із залізничного транспорту (SC.2)
• Робоча група з внутрішнього водного транспорту (SC.3)
• Робоча група з перевезень небезпечних вантажів (WP.15)
• Робоча група з безпеки дорожнього руху (WP.1)
• Робоча група з комбінованих перевезень (WP.24)
• Робоча група з митних питань, пов'язаних з транспортом (WP.30)
• Робоча група з перевезень швидкопсувних харчових продуктів (WP.11)
• Робоча група з тенденцій т економіці транспорту (WP.5)
• Робоча група за статистикою транспорту (WP.6)

Основними робочими групами, питання яких відносяться до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, є:

Робоча група з автомобільного транспорту (SC.1)

Робоча група з автомобільного транспорту (SC.1) сприяє полегшенню і розвитку міжнародних перевезень автомобільним транспортом (вантажів і пасажирів) шляхом гармонізації та спрощення правил і вимог перевезень. З цією метою Робоча група SC.1 розробляє, адмініструє і вносить поправки в ряд відповідних правових документів. Крім того, SC.1 є вищим органом по відношенню до груп технічних експертів, що працюють в області правил цифрового тахографа та автобусних пасажирських перевезень.

Робоча група із залізничного транспорту (SC2)

Метою Робочої групи із залізничного транспорту (SC2) є сприяння розвитку залізничного транспорту в державах-членах ЄЕК ООН та забезпечення його економічної ефективності та екологічної стійкості, включаючи питання створення загальноєвропейських стандартів залізничної інфраструктури, розвитку транс'європейської мережі залізниць, безпеки залізничного транспорту і тунелів та доступності залізничного транспорту для пасажирів.

Робоча група з внутрішнього водного транспорту (SC 3)

Робоча група з внутрішнього водного транспорту SC 3 вирішує технічні і правові питання в галузі внутрішнього водного транспорту, зокрема щодо загальноєвропейських масштабів внутрішніх водних шляхів і портів, інтермодальних зв'язків, які стануть частиною сучасних перевезень, суміжних проблем (перевезення небезпечних вантажів, охорона навколишнього середовища, питання охорони), а також міжнародних документів, що містять загальні правила, стандарти і показники в цій сфері.

Робоча група з перевезень небезпечних вантажів (WP.15)

Правила, вироблені Робочою групою з перевезень небезпечних вантажів, містять основні приписи з безпечного перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним, внутрішнім водним, морським або повітряним транспортом. Ці приписи містять класифікацію небезпечних вантажів при їх перевезенні, виходячи з характеру їх потенційних ризиків і умов пакування та маркування. Вони служать основою для правових документів, які регулюють перевезення таких вантажів різними видами транспорту, включаючи ДОПНВ та ВОПНВ.

ОСЗ є міжнародною організацією, створеною на нараді міністрів залізничного транспорту 28 червня 1956 року в м. Софія (Республіка Болгарія).

У роботі ОСЗ як міжурядової організації беруть участь 28 країн: Азербайджан, Албанія, Ісламська Республіка Афганістан, Білорусь, Болгарія, Угорщина, В'єтнам, Грузія, Іран, Казахстан, Китай, КНДР, Куба, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Монголія, Польща, Росія, Румунія, Словаччина, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна, Чехія та Естонія. Крім того, в якості спостерігачів в ОСЗ беруть участь Німецька, Французька, Грецька, Фінська, Сербська залізниці.

Основними питаннями діяльності ОСЗ є:

• створення передумов і співробітництво при здійсненні міжнародних залізничних перевезень між країнами Європи й Азії, включаючи комбіновані перевезення;
• співробітництво з проблем, пов'язаних із транспортною політикою, правовими і екологічним аспектами залізничного транспорту;
• ведення Угоди про міжнародне пасажирське сполучення (УМПС), Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС), договору про Правила користування вагонами в міжнародному сполученні (ПКВ), договору про Міжнародний залізничний пасажирський тариф (МПТ), договору про Єдиний транзитний тариф (ЄТТ), договору про Правила розрахунків за перевезення в міжнародному пасажирському і вантажному сполученнях і інших правових документів, пов'язаних із міжнародними перевезеннями;
• формування загальних принципів єдиного міжнародного транспортного права;
• розвиток співробітництва по вдосконалюванню правил експлуатації і технічних умов, а також модернізації ліній, на яких здійснюються міжнародні перевезення;
• вирішення економічних проблем міжнародного співробітництва залізниць країн - членів ОСЗ;
• співробітництво з іншими міжнародними організаціями, що займаються питаннями залізничного транспорту і комбінованих перевезень.

Україна стала учасницею ОСЗ в червні 1992 року. Участь України в ОСЗ має безумовно позитивні наслідки і є необхідною умовою інтеграції залізничного транспорту України в транспортну систему Європи і Азії.

Міжурядова організація з міжнародних залізничних перевезень (КОТІФ) була створена 1 травня 1985 р. Правовою базою, що регулює діяльність Організації, є Конвенція від 9 травня 1980 року (КОТІФ). Попередником ОТІФ є Центральне бюро міжнародних залізничних сполучень, рік створення якого бере початок з 1893 г. Основне завдання цієї урядової організації, - до моменту підписання Протоколу від 3 червня 1999 г. (Вільнюський Протокол) про внесення змін до КОТІФ, - полягала, переважно, в подальшому вдосконаленні єдиних правил, що регулювали порядок здійснення міжнародних вантажо- і пасажироперевезень по залізниці. Вони відомі як Єдині правила ЦІВ і ЦІМ. Розроблені ОТІФ єдині норми регламентують здійснення транспортного сполучення по мережі залізниць, загальна протяжність яких становить 250 000 км, а також додаткові вантажо- і пасажироперевезення іншими видами транспорту.

Метою діяльності Організації є забезпечення комплексного розвитку, удосконалення та спрощення порядку здійснення міжнародного залізничного сполучення.

В даний час членами Організації є 45 держави на території Європи, Північної Африки і Близького Сходу: Австрія, Албанія, Алжир, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірак, Іран, Ірландія, Іспанія, Італія, Латвія, Ліван, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, колишня югославська Республіка Македонія, Марокко, Монако, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сербія, Сирія, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство, Туніс, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Швейцарія, Швеція та Естонія. Йорданія є асоційованим членом.

Штаб-квартира Організації знаходиться в м. Берні.

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ЗАЛІЗНИЧНЕ АГЕНТСТВО (ERA)

Європейське Залізничне Агентство - одне з агентств Європейського союзу, створене в квітні 2004 року Регламентом Європейського Парламенту та Ради № 881/2004. Діяльність агентства в повному обсязі почалася в середині 2006 року. У штаті працюють більше 120 співробітників, що займаються створенням конкурентоспроможної європейської залізничної галузі, збільшенням міжнародної сумісності національних систем, що гарантує необхідний рівень безпеки.

Європейське залізничне агентство встановлює стандарти для європейських залізниць в регламенті «Технічні специфікації взаємодії». При здійсненні свого мандата Європейське залізничне агентство тісно співпрацює з двома зацікавленими сторонами - Європейською комісією та представниками урядів, з одного боку, і партнерами в залізничному секторі, залізничними працівниками і пасажирами, з іншого. До завдань ERA включено також розгляд і контроль виконання державами-членами і просування директив і повідомлень.

До Європейського Залізничного Агентства входять 28 держав-членів ЄС і Норвегія.

Виконавчий директор: Джозеф Доппельбауер з 2015 р.

Штаб-квартира - м. Валансьєнн, Франція.

ЄВРОПЕЙСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОРОЖНЬОГО КОНТРОЛЮ EURO CONTROLE ROUTE (ECR)

Організація ECR була створена чотирма Міністрами транспорту країн Бенілюксу та Франції, а також їхніми інспекційними службами з метою ефективної співпраці у здійсненні контрольних заходів при перевезенні вантажів і пасажирів автомобільним транспортом.

ECR об’єднує європейські організації дорожнього контролю, основною метою якої є підвищення безпеки дорожнього руху, гармонізація процедури контролю, обмін досвідом та практичними навичками, дотримання автотранспортного законодавства і сприяння чесної конкуренції.

У той час, коли в усіх країнах Європейського Союзу впроваджуються процеси лібералізації у транспортному секторі та вільне переміщення транспортних засобів, інспекційні служби не можуть залишатись в ізоляції поза їх межами.

Започаткування діяльності ECR – 1999-2000 рр.

У 1994 році країни Бенілюксу виявили бажання організувати сумісну діяльність у сфері контролю на автомобільному транспорті. До робочої групи, що була створена для досягнення зазначеної мети, у 1997 році приєдналась Франція, і тому вже чотири країни вирішили суттєво посилити свою співпрацю в цій сфері.

Основна мета полягала у забезпеченні здійснення постійних заходів з чіткими цілями. Тому 5 жовтня 1999 року чотири міністри, відповідальні за транспорт, на засіданні Ради з питань Транспорту, підписали адміністративну угоду про створення Euro Controle Route (ECR).

Головною метою цієї адміністративної угоди стало створення та підтримка високого рівня безпеки на транспорті у зв’язку з використанням (як за власний рахунок, так і за рахунок інших) автомобільних транспортних засобів в Європі.

Крім того, нормами адміністративної угоди передбачається:

• впровадження регулярного та надійного обміну інформацією;
• розробка та реалізація спільних і скоординованих заходів серед країн-учасниць і з іншими зацікавленими сторонами, шляхом оптимального використання наявних технологій;
• організація спільних навчальних програм для інспекційних органів та заохочення транскордонних обмінів досвідом;
• розробка єдиної процедури контролю;
• розробка єдиного стандарту для обладнання, в тому числі заохочення спільних технологічних розробок;
• введення постійних консультацій щодо ситуації у відповідній сфері та підготовки пропозицій і рекомендацій.

Підвищення безпеки дорожнього руху в Європі на основі співробітництва та гармонізації є головним покликанням ECR.

Euro Controle Route (ECR): обмін досвідом та кращі практики – 2001 рік.

З метою заснування ефективного обміну даними, ноу-хау і передовим досвідом, щороку ECR організовує ряд двосторонніх і багатосторонніх обмінів. Інспектори з різних країн-членів запрошуються на тижневі заходи до однієї з країн, де вони беруть участь у перевірках, і через демонстраційні заходи, мають можливість ознайомитися з організацією та правилами, які є специфічними для приймаючої країни.

Інспектори працюють у невеликих групах за конкретною тематикою і, таким чином, діляться своїм досвідом.

Паралельно з цією програмою обміну, ECR також представила програму акомпанементу, що дозволяє запрошеним інспекторам спостерігати за їхніми колегами з приймаючої країни у здійсненні своєї повсякденної діяльності протягом двох тижнів. Зазначені заходи також допомагають у проведенні рейдових перевірок на дорогах, що у свою чергу надає їм можливість ретельно оглянути крупним планом вид реалізованих процедур.

Мета цих обмінів подвійна: отримання кращого розуміння процедур контролю приймаючої країни, і заснування платформи для обміну досвідом.

У 2008 році було прийнято рішення розширити програму навчання та впровадити нову концепцію багатостороннього обміну, конференцію середнього менеджменту. Ідея полягає в тому, щоб включити працівників середньої ланки управління до цільової аудиторії з питань обміну, для того, щоб створити простір, де досвід і кращі практики можуть бути спільними для користування.

У 2001 році до організації приєднались такі країни, як: Німеччина (квітень 2001) та Ірландія (жовтень 2001 року).

Euro Controle Route (ECR): розширення – 2002 рік.

2002 рік став періодом безперервного розширення. Після Німеччини та Ірландії настала черга для приєднання до ECR Великобританії та Іспанії (у квітні та липні 2002 року, відповідно).

Розширенню ECR значно сприяла його досить гнучка процедура приєднання. Будь-яка країна член-Європейського Союзу, яка серйозно зацікавлена у співпраці в галузі контролю на автомобільному транспорті, може приєднатися ECR.

За бажанням, країна-кандидат спочатку може отримати статус спостерігача терміном не більше ніж на 12 місяців. Згодом, після схвалення Керівним комітетом, країна-кандидат вживає заходів, які необхідні, щоб її міністр транспорту підписав протокол про приєднання, який потім також підписується міністром транспорту тієї країни, що є головуючою на той момент в ECR.

Протокол неускладнений та прозорий: це означає, що нова країна дотримується всього, що викладено в адміністративному документі.

У ході цього другого періоду, країна як і раніше є спостерігачем, але бере участь у всіх заходах ECR.

Тижні скоординованих перевірок та обміну даними – 2003 рік.

ECR нині має три робочі групи, на яких експерти з різних країн працюють за наступними темами: навчання, узгодження, організація скоординованих перевірок та обміну інформацією.

Ці скоординовані тижневі перевірки, введені ЄС, організовані робочою групою OPSED (операції та обмін даними). Вони концентруються на конкретних темах, таких як: режим праці та відпочинку, перевантаження, правильне кріплення вантажів, перевезення небезпечних вантажів, і так далі.

Цільовими є транспортні засоби, що підозрюються в порушенні правил, які відповідають обраній темі.

Враховуючи зростання кількості вантажних транспортних засобів та автобусів, які використовуються на європейських автострадах, необхідно координувати перевірки для підвищення ефективності таких перевезень, тому більш 100 000 транспортних засобів перевіряються щороку протягом цих тижнів.

Дані, зібрані в ході цих перевірок аналізуються робочою групою для того, щоб адаптувати інспекційні заходи та інформувати Європейську комісію.

Транспортний контроль та поліція: спільна робота з підвищення безпеки дорожнього руху – 2004 рік.

ECR завжди підкреслював важливість співробітництва. Не тільки серед власних, але й з іншими організаціями, особливо тих, хто безпосередньо бере участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху.

У 2004 році, через п'ять років після створення, ECR розпочав співпрацю з TISPOL, європейською організацією з питань дорожнього руху.

Ці дві організації співпрацювали протягом декількох тижнів координованих перевірок та спільно організованих навчальних занять.

Щороку, ECR бере участь у семінарі, присвяченому питанням безпеки дорожнього руху в школі поліції, що сприяло успішній координованій співпраці. Ці навчальні курси виявилися надзвичайно корисними.

Співпраця з TISPOL була посилена протягом наступних років.

Згодом спільно розроблено важливий проект, а саме: робочу групу TWG (Tacho Web Group), що складається з представників TISPOL і ECR, чия роль полягає в роботі щодо виявлення шахрайських дій з тахографом, і, зокрема про нові форми шахрайства за участю цифрового тахографа.

У результаті діяльності цієї групи спільно ECR і TISPOL розроблено досить важливий документ - керівництво по шахрайствам з тахографами.

Ця документація часто вельми технічна і тому важливо регулярно оновлювати зібрану інформації. Сайт, присвячений шахрайствам з цифровими тахографами, розміщується TISPOL, але ці дві організації ECR і TISPOL мають доступ до нього на однакових умовах.

Euro Controle Route (ECR): співпраця з іншими організаціями – 2005 рік.

ECR також налагоджує відносини з іншими організаціями, які прагнуть поліпшити безпеку дорожнього руху в Європі.

CITA (International Motor Vehicle Inspection Committee) та ECR працюють разом з 2005 року у сфері безпеки дорожнього руху шляхом обміну інформацією з різних тем, зокрема, про стандарти і кращі практики щодо технічних оглядів транспортних засобів на дорогах.

IRU (International Road Transport Union) є міжнародною організацією, що захищає інтереси галузі автомобільного транспорту у всьому світі. Важливо, що ці дві організації консультуються один з одним і співпрацюють з метою полегшення автомобільних перевезень в Європі.

(Confederation of Organisations in Road Transport Enforcement) об'єднує і координує досвід європейського рівня з усіх питань, пов'язаних з автомобільним транспортом. CORTE фокусується на правовому аспекті управління безпекою дорожнього руху, в той час як ECR концентрується на його реалізації.

Безпека на автомобільному транспорті: європейський пріоритет – 2006 рік.

Досить швидко стало зрозуміло, що, якщо хтось хоче домогтися справжньої загальноєвропейської тенденції у поліпшенні безпеки дорожнього руху, важливо співпрацювати з європейськими інститутами, зокрема з Європейською Комісією.

Всі держави-члени в індивідуальному порядку представлені в робочих групах Європейської комісії, члени ECR обговорюють ці питання для того, щоб допомогти правильно зрозуміти проблеми, з якими можна зіткнутися при управлінні дорожньо-транспортними послугами.

Протягом багатьох років, ряд ініціатив, розроблених робочими групами ECR були прийняті Комісією: класифікація злочинів, розвиток балів ризику тощо.

Крім того, в рамках Робочої групи з питань гармонізації, ECR прагне прийняти усі свої матеріали, із змінами, директиви комісій. Це не тільки сприяє тому, що різні держави-члени не мають багато роботи з адаптації, але й надає можливість розвивати загальне єдине тлумачення директив і законів ЄС.

Нова адміністративна угода для ECR – 2007 рік.

2007 рік був періодом оновлення та підготовки.

У результаті значного розширення ECR, і для того, щоб відповісти на його мінливі потреби, новий адміністративний механізм діяльності ECR був підписаний 22 березня 2007 року міністрами транспорту Люксембургу, Бельгії, Голландії, Франції, Німеччини, Великобританії, Іспанії, Австрії, Польщі, Румунії, Болгарії, Ірландії та Італії. Ця нова домовленість створила виконавчий орган, відповідальний за щоденне управління, краще визначила управління Секретаріату, і, нарешті, представила нові бюджетні процедури, а також чітко визначені умови для прийому нових країн.

У тому ж році, Угорщина підписала адміністративну угоду і стала повноправним членом ECR.

2007 рік був також періодом для оновлення сайту ECR (www.euro-contrоle-route.eu), що направлено було на полегшення операцій ECR і сприяння співробітництву з іншими організаціями, співпраця з якими виявилась досить корисною у минулому.

Дослідження нових шляхів – 2008 рік

У 2008 році, ECR прийняв участь у дослідженні Європейського Союзу під назвою TUNER (Transport Undertakings Electronic Register), спрямованого на створення європейського реєстру транспортних підприємств (ERRU), який прагне встановити рівність доступу до професії.

ECR зіграв вирішальну роль у цьому відношенні шляхом збору необхідних даних про існуючі національні реєстри, що визначають правові імперативи, і, нарешті, оцінки витрат і переваг проекту. У грудні 2008 року проект доповіді дослідження був схвалений Комісією, і в лютому 2009 року консорціум отримав остаточне схвалення.

ECR сьогодні…

Сьогодні ECR нараховує 15 країн: Бельгія, Ірландія, Румунія, Нідерланди, Болгарія, Люксембург, Іспанія, Італія, Великобританія, Франція, Австрія, Угорщина, Німеччина, Польща, Литва.

При цьому Латвія, Мальта, Чехія, Словенія та Швейцарія мають офіційний статус спостерігачів.

Президентство в ECR

У той же час ECR співпрацює з іншими країнами, коли вони висловили таку ж рішучість співпрацювати в галузі контролю на автомобільних дорогах, оскільки до основних завдань цієї організації належить:

• уніфікація національних законодавств;
• уніфікація повноважень щодо здійснення контролю на автомобільних дорогах;
• міжнародна співпраця та організація підготовки персоналу за єдиними стандартами Європейського Союзу.

Враховуючи зазначене вище, можна зробити висновок, що українському контрольно-наглядовому органу на автомобільному транспорті необхідно приділяти посилену увагу вивченню досвіду діяльності ECR.

З метою запровадження у своїй роботі кращих практик, передового досвіду, ноу-хау, обміну досвідом у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом впровадження контролю автомобільних перевезень європейського рівня Україна має зробити все, щоб якнайшвидше вступити до цієї організації.

ECR opens doors to good practices of other countries.

One voice, one approach.

МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ (International Road Transport Union) (IRU) - міжнародна організація, яка об'єднує інтереси національних автотранспортних спілок і організацій, заснована в м. Женеві 23 травня 1948 року за ініціативою автодорожніх і автотранспортних асоціацій Бельгії, Данії, Франції, Великобританії, Норвегії, Нідерландів, Швеції і Швейцарії у Женеві. МСАТ є міжнародною неурядовою організацією, яка об'єднує національні асоціації та союзи міжнародних автомобільних перевізників

Головна мета МСАТ, як зазначено в його Статуті, - захист інтересів галузі вантажного та пасажирського автомобільного транспорту, організація та сприяння міжнародному співробітництву в галузі в інтересах гармонійного та сталого розвитку світової економіки в цілому. Штаб-квартира МСАТ розміщена в Женеві (Швейцарія). Є три Постійних Представництва - у Брюсселі, Москві та Стамбулі, які провадять і координують політику МСАТ відповідно в країнах Європейського Союзу, Співдружності незалежних держав та на Середньому Сході та східному регіоні. Згідно зі Статутом установлені дві категорії членства: дійсні (активні) члени та асоційовані.

Членами IRU є 180 національних союзів і асоціацій в області транспортних перевезень різними видами автотранспортних засобів: вантажівок, автобусів, таксі та ін. Девізом IRU є слоган: "Єдність дій в ім'я кращого майбутнього" (англ. "Working together for a better future") .

Головна місія IRU полягає в розвитку автомобільного транспорту, надаючи допомогу в підвищенні якості послуг, пропонованих за допомогою автотранспортних засобів.

У союзі є навчальний підрозділ - Академія IRU, в якій проходять підвищення кваліфікації працівники галузі у відповідних секторах автотранспорту. Цей міжнародний союз в якості своїх завдань розглядає також представлення інтересів автотранспортної галузі в стосунках з владою, громадськими організаціями, засобами масової інформації. IRU також сприяє гармонізації відносин між автотранспортом і іншими видами транспорту.

Однією з практичних завдань, що вирішуються IRU, є надання міжнародних гарантій в рамках Митної конвенції міжнародного дорожнього перевезення.

Органами МСАТ є:

а) Генеральна Асамблея МСАТ

б) Рада з питань пасажирського транспорту

в) Рада з питань вантажного транспорту

г) Президія – Президентська виконавча рада МСАТ

Допоміжними органами є:

- комісії, робочі групи МСАТ та оперативні (ad hock) групи, Генеральний Секретаріат МСАТ є адміністративним органом МСАТ.

Генеральна Асамблея - вищий орган МСАТ, що складається з усіх дійсних та асоційованих членів. До її компетенції входять визначення стратегічних питань Союзу, внесення змін і доповнень до Статуту, вибори Президії та прийняття нових членів, вироблення рішень з основоположних напрямків діяльності МСАТ. Згідно зі Статутом Генеральна Асамблея засідає не менше одного разу на рік. Кожні два роки проводяться Конгреси МСАТ.

До складу МСАТ входять дві Ради з питань транспорту:

- Рада з питань пасажирського транспорту, яка складається з дійсних членів, що виконують професійні перевезення пасажирів, включаючи таксі і оренду автомобілів з водієм;

- Ради з питань вантажного транспорту, яка складається з дійсних членів, що виконують професійні перевезення вантажів і перевезення вантажів за власний рахунок автомобільним транспортом.

МІЖНАРОДНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ ФОРУМ (INTERNATIONAL TRANSPORT FORUM, ITF) є міжурядовою організацією, в рамках ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) системи. Вона виступає в якості мозкового центру глобальних питань транспортної політики та організовує щорічний саміт міністрів транспорту. Міжнародний транспортний форум існує вже більше 50 років, як Європейська конференція міністрів транспорту (ЄКМТ).

Міжнародний транспортний форум об'єднує 57 країн-членів з метою просування глобального порядку денного політики в галузі транспорту і переконатися, що вона продовжує робити внесок у стійкий розвиток, процвітання, соціальна інтеграція і захист людського життя і благополуччя. Вона працює для полегшення обміну інформацією на міжнародному рівні та з метою розширення можливостей для прийняття рішень у країнах-членах.

Міжнародний транспортний форум надає політикам та світовій спільноті транспорту науково-обґрунтовані ідеї з питань транспортної політики. Його робота спирається на економічні дослідження, збір статистики, аналіз політики здійснюється своїм власним науково-дослідним центром, часто у співпраці з дослідниками з наукових кіл, бізнесу і влади.

Щороку Міжнародний транспортний форум об'єднує міністрів країн-членів в м. Лейпцигу, Німеччина, для обговорення конкретних, пов'язаних з транспортом, тем з лідерами галузі, громадянського суспільства та наукової спільноти.

Засідання Ради міністрів проводяться двічі на рік

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 р. № 344 «Про вступ Уряду України до Європейської конференції міністрів транспорту» Україна стала повноправним членом ITF.

КОНФЕДЕРАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ДОТРИМАННЯ ВИМОГ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ CONFEDERATION OF ORGANISATIONS IN ROAD TRANSPORT ENFORCEMENT, CORTE об'єднує і координує досвід європейського рівня з усіх питань, пов'язаних з автомобільним транспортом. CORTE фокусується на правовому аспекті управління безпекою дорожнього руху, в той час як ECR концентрується на його реалізації.

CORTE створено вперше в 1997 році в якості неофіційної групи експертів. Робота групи була пов’язана з діяльністю комерційних транспортних засобів у співпраці з Європейською комісією - DG MOVE.

У 2004 році правоохоронні органи країн-членів ЄС прийняли рішення про перетворення неформальної групи ЄС в офіційну організацію з метою вироблення більш формальних заходів спільно з міжнародними організаціями, такими, як Комісія ЄС і Організації Об'єднаних Націй.

У квітні 2005 року, міжнародна асоціація, Конфедерація організацій щодо забезпечення дотримання вимог автомобільного транспорту (CORTE) була створена і зареєстрована відповідно до бельгійського закону та до Статуту і корпоративне управління.