На майданчику Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України відбулася так звана «Година безбар’єрності», присвячена темі безбар’єрної комунікації.
Захід об’єднав експертів, амбасадорів безбар’єрності та державних службовців навколо важливого питання: як мова, щоденна комунікація та коректне ставлення до людини допомагають усувати бар’єри не менше, ніж доступна інфраструктура.
Під час заходу міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін (на фото) наголосив, що безбар’єрність не можна зводити лише до стандартів, нормативів чи інфраструктурних рішень. За його словами, у центрі цієї політики мають залишатися люди, справедливість, повага та комфорт.
Міністр підкреслив, що безбар’єрність стосується не лише пандусів, ліфтів чи безбар’єрних маршрутів, а й мови, якою держава спілкується з людиною. Саме безбар’єрна мова є основою ціннісного ставлення одне до одного та важливим елементом культури державної комунікації.
Окремо Віталій Безгін зазначив, що безбар’єрність уже сьогодні втілюється у конкретних проєктах у громадах. Понад 800 проєктів у сфері безбар’єрності масштабують досвід першої черги національного проєкту «Рух без бар’єрів». Головне завдання — щоб ці проєкти ставали реальними змінами, які роблять життя людей комфортнішим, доступнішим і безпечнішим.
Про принципи безбар’єрної комунікації та сучасні підходи до людиноцентричної мови під час заходу розповіла радниця — уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.
Учасники обговорили, чому важливо ставити людину на перше місце, використовувати коректну термінологію, уникати стигматизуючих висловів та враховувати контекст спілкування. Окрему увагу приділили роботі над Національним стандартом термінології у сфері безбар’єрності.
Тетяна Ломакіна звернула увагу, що частина термінів, які тривалий час використовувалися в законодавстві та офіційній комунікації, є застарілими й не відповідають людиноцентричному підходу. Саме тому за ініціативи першої леді України Олени Зеленської був створений «Довідник безбар’єрності», а зараз триває робота над Національним стандартом термінології у сфері безбар’єрності.
Його мета — сформувати єдині підходи до коректного використання мови та поступово оновлювати не лише комунікацію, а й законодавство.
Практичним досвідом під час «Години безбар’єрності» поділився ветеран російсько-української війни та амбасадор безбар’єрності Федір Самбурський.
Він наголосив, що доступний простір має поєднуватися з культурою взаємодії. Ігнорування людини, яка може потребувати допомоги, не є правильною формою поведінки. Водночас допомогу важливо не нав’язувати, а пропонувати з повагою. Один із найкращих перших кроків — просте запитання: «Чи можу я вам допомогти?».
Також Федір Самбурський звернув увагу на необхідність посилення інформаційної підтримки ветеранів і людей, які проходять реабілітацію, а також на подальше формування культури безбар’єрності в суспільстві.
У межах заходу учасники також ознайомилися з експозицією «Безбар’єрність — це коли можеш за словами бачити людину». Через ілюстрації вона демонструє, як слова можуть підтримувати людську гідність або, навпаки, створювати додаткові бар’єри.
Експозицію створено ЮНІСЕФ у партнерстві з Верховною Радою України, Міністерством культури України та Офісом Радниці — Уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної в межах ініціативи Першої леді України «Без бар’єрів».
Для транспортної сфери тема безбар’єрної комунікації має особливе значення. Доступність послуги визначається не лише фізичною інфраструктурою, а й тим, наскільки зрозумілою, коректною та людяною є взаємодія з пасажиром, перевізником, заявником або людиною, яка потребує допомоги.
Укртрансбезпека й надалі інформуватиме про важливі ініціативи у сфері безбар’єрності та підтримуватиме впровадження підходів, які сприяють формуванню доступного, зрозумілого й гідного середовища у транспортній сфері.